Гуманітарна катастрофа в Туреччині, як наслідок землетрусу

6 лютого 2023 року серія катастрофічних і смертоносних землетрусів вразила південну та центральну Туреччину та частини північної Сирії. Це сталося за 35 км на захід від міста Газіантеп о 04:00 годині ранку. Землетрус магнітудою 7.8 балів застав людей, коли вони ще спали та спричинив масштабні руйнування. Десятки тисяч людей у регіоні, де відбувались події, загинули.

Вчені з’ясували, що цей землетрус, який вразив Туреччину, був найсильнішим з зареєстрованих в сучасний час. Це також один із напотужніших землетрусів, коли-небудь зареєстрованих у Леванті і найбільший з часів землетрусу в Гаїті 2010 року.

В Хаттай з гуманітарною місією ми приїхали 13 лютого 2023 року, рівно за тиждень після подій 6 лютого, коли землетрус зрівняв з землею цю провінцію, що вилилося в величезні людські жертви та десятки тисяч людей, що залишилися без даху над головою.

Перекошені будинки, розчавлені автівки та палаточні містечка, які мешканці розбивали навпроти своїх будинків, щоб не залишати свої речі без нагляду та в той же час боячись зайти в тріснуту оселю, яка в будь-яку мить могла обвалитися, поховавши під завалами своїх власників- ось що одразу кинулося в очі.

Разом з тим, хочеться сказати що місцеве Міністерство попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (AFAD) та Національна Гвардія ( Jandarma) чітко та злагоджено виконують свої обовязки в регіонах, що постраждали від землетрусу. Одного разу, особисто на власні очі бачив як жорстко та бескомпромісно було затримано мародерів, які намагалися щось вкрасти в покинутій квартирі. Жандарми вмить зкрутили злодіїв та, надягнувши кайданки, закинули в спецмашину і повезли до поліцейської дільниці.

Також вразило те, наскільки вдячна Туреччина всім, хто простягнув їй руку допомоги в цей складний для країни час: люди прямо на вулицях підходять та дякують за допомогу. В регіоні Хаттай дуже багато Сирійськіх біженців, які фактично живуть разом з Турецькими ВПО і між ними не виникає жодних проблем чи непорозумінь.

Станом на 28 лютого 2023 року, в країні періодично продовжуються підземні поштовхи, які відчуваються досить потужно. Так, 19 лютого наша група, перебуваючи в готелі м. Адана, відчула що відувається землетрус. Відверто кажучи, відчуття було таке, нібо 13-ти поверховий готель складеться як картковий будинок. Звісно, було проведено евакуацію мешканців і ми на вулиці перечекали поки поштовх закінчиться.

Сумно було бачити обличчя людей, які вже пережили жахіття великого землетрусу і знову відчули менший, але ж все-таки сильний поштовх, багато хто з них просто не зміг стриати сльози.

А вже 24 лютого в Антакії, ми відчули що таке землетрус магнітудою 6.3 балів, який стався за 7 км від нас на Сирійському кордоні. Наш великий бус Мерседес Спрінтер просто розхитувався на місці, ніби велетенська рука Кінг-Конга трусила його, а будівля місцевої школи, біля якої ми знаходилися, захрустіла так, що було відчуття що вона ось-ось впаде.

Хочу також звернути увагу на те що місцеві люди коли чують, що людина з України, одразу запрошують на чай чи каву, розпитують яка в нас ситуація, коли закінчиться війна і кажуть що дуже переживають за Україну. Вражає обізнаність місцевих людей ситуацією в Україні і видно, що вони відверто переживають за нас. Багато з місцевих працюють далекобійниками та їздять в Україну, отже і можуть непогано розмовляти українською.

Повертаючись до трагедії, що відбулась на Сході, хочу зазначити, що багато людей втратили близьких родичів, все своє майно, але незважаючи на це живуть та намагаються мати якісь маленькі радощі в цьому житті, наскільки це можливо в данному жахітті.

Поки вчені розбираються в тому, що насправді стало причиною такої аномалії, яка викликала землетруси та “тремори”, які продовжуються на даний час не тільки в Туреччині, а і в сусідніх країнах, хочеться зазначити одне: знадобляться роки, щоб відновити всю інфраструктуру, відбудувати будинки, школи, готелі, а також багато років на те, щоб люди прибрали подалі це жахіття з пам’яті.

Спеціальний кореспондент – Борис Ящук – співробітник міжнародної гуманітарної організації, учасник миротворчих місій в Косово, Судані, Південному Судані та гуманітарних місій в Лівії, Аганістані, Україні, Туреччини. Інвалід війни, учасник бойових дій, виховує трьох дітей.

Також Номінант на премію “2021 Humanitarian of the Year”, як керівник місії в Афганістані.