«Усього одна ін’єкція»: науковці повідомили про революційну вакцину проти ВІЛ

Дослідники з Інституту Вістара заявили про наукове досягнення, здатне переосмислити майже сорокарічні спроби створення вакцини проти ВІЛ. Розроблений ними підхід дозволяє імунній системі у надзвичайно стислі строки розпочати атаку на вірус. Експеримент проводився на нелюдиноподібних приматах, а результати дослідження опубліковані в журналі Nature Immunology.

Багаторічні перегони за ефективним захистом від вірусу імунодефіциту отримали новий імпульс. Вчені Інституту Вістара у Філадельфії розробили експериментальний імуноген WIN332, який продемонстрував надзвичайно обнадійливі результати у доклінічних випробуваннях. На відміну від попередніх кандидатів на вакцину, що вимагали складних і багатоступеневих схем введення, цей препарат стимулює вироблення нейтралізуючих антитіл уже після першої ін’єкції.

Дослідження очолила докторка Амелія Есколано, доцентка Центру вакцин та імунотерапії Інституту Вістара. Під її керівництвом було створено нову імунну конструкцію — WIN332, яка є модифікованою версією оболонкового білка ВІЛ. За своєю структурою та принципом дії вона суттєво відрізняється від усіх раніше розроблених аналогів.

«Ми свідомо пішли проти усталених уявлень у сфері розробки вакцин проти ВІЛ. Традиційно вважалося, що для запуску нейтралізуючої імунної відповіді потрібні складні схеми вакцинації — від семи до десяти ін’єкцій. Однак WIN332 продемонстрував здатність викликати нейтралізацію вірусу вже після одноразового введення, а повторне щеплення помітно посилило цей ефект», — зазначила Есколано.

Протягом десятиліть науковці зосереджувалися на оболонковому білку вірусу — ключовому елементі його зовнішньої структури. Команда Есколано виокремила в цьому білку особливу ділянку, відому як епітоп V3-глікана, яка відіграє важливу роль у розпізнаванні вірусу імунною системою.

Тривалий час вважалося, що антитіла, спрямовані на цю ділянку, можуть ефективно зв’язуватися з вірусом лише за наявності певного цукрового компонента — N332-глікана. Саме тому всі попередні імуногени створювалися зі збереженням цього елемента. У новому підході вчені зробили радикальний крок і повністю вилучили N332-глікан, що й стало основою для розробки WIN332.

Зменшення кількості необхідних ін’єкцій має значення не лише з медичної, а й з практичної точки зору. У разі підтвердження ефективності препарату у людей курс вакцинації може обмежитися лише трьома уколами замість тривалих і складних програм, розтягнутих на місяці.

Особливої ваги це набуває для регіонів із високим рівнем поширення ВІЛ, насамперед для країн Африки на південь від Сахари, де реалізація складних схем масової вакцинації є вкрай ускладненою. Простіший і доступніший протокол наближає ідею глобальної імунізації до реального втілення.

Наразі дослідницька група готується до наступного етапу роботи. Попри обнадійливі результати, фахівці закликають зберігати обережність: у минулому вже траплялося, що вакцини, які успішно проходили випробування на приматах, не демонстрували аналогічної ефективності у людей. Водночас сам факт такого швидкого «навчання» імунної системи розпізнаванню ВІЛ знаменує важливий переломний момент у розвитку вірусології.