Невиконання судового рішення в Україні (не) є злочином. Що скаже суспільство?

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2024 року відкрито провадження у справі і призначено судове засідання. Проте, до 19 серпня 2024 року Єдиний державний реєстр судових рішень не містив судове рішення по суті справи. Зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, як і несвоєчасне подання копії судового рішення відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» тягне за собою дисциплінарну відповідальність судді. Про можливе вчинення суддею Хамник Мариною Миколаївною було подано дисциплінарну скаргу до Вищої Ради правосуддя, яка 19 серпня 2024 року була зареєстрована під номером Д-4109/1/7-24/104650 і передана для перевірки члену Дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя Р.А. Маселку. Відразу після цього суддя Хамник опублікувала прийняте судове рішення у справі 308/12935/24, яким відмовила у задоволенні скарги на бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене прокурором Василем Юсипом злочину, мотивуючи прийняте рішення тим, що прокурор Василь Юсип не мав умислу на вчинення злочину, тобто, фактично, виправдала умисне ухилення від виконання судового рішення у справі 308/12021/24 , яке сама ж постановила. Крім того, суддя Хамник не надавши своєчасно копію судового рішення для його оскарження в апеляційному порядку, вчинила все необхідне для того, аби її ухвала у справі 308/12935/24 набрала законної сили. Незважаючи на це, на нього було подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду разом з клопотанням про поновлення процесуального строку апеляційного оскарження, оскільки він був пропущений з вини судді. Сподіваємося на те, що Закарпатський апеляційний суд все ж такі скасує явно незаконне судове рішення, оскільки безкарність працівників правоохоронних органів в Україні набуває критичного рівня. Станом на день підготовки матеріалу, Закарпатський апеляційний суд призначив апеляційний розгляд на 01 жовтня 2024 року, тобто з порушенням триденного строку перевірки ухвали слідчого судді. Проте, наслідки апеляційного перегляду скандального рішення вже не впливають на можливість реєстрації злочину, оскільки слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси в ухвалі від 21 серпня 2024 року по справі 522/13118/24 визнав факт наявності в діянні прокурора Закарпатської обласної прокуратури В.В. Юсипа ознак складу злочину та зобов’язав прокурорів Одеської обласної прокуратури зареєструвати факт вчинення злочину в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121143936

Що відомо про суддю Хамник Марину Миколаївну: до призначення на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала на посаді доцента кафедри господарського права юридичного факультету Ужгородського національного університету України, є кандидатом юридичних наук. 7 серпня 2019 року рекомендована Вищою кваліфікаційною комісією суддів на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. 21 травня 2020 року Вища Рада правосуддя внесла Президентові України подання про призначення Хамник Марини Миколаївни на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області і вже 7 липня Указом Президента України №268/2020 Хамник Марину Миколаївну було призначено на посаду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Відповідно до матеріалу медіа «Трибуна» https://trubyna.org.ua/novyny/sohodni-uzhhorodskyi-sud-prodovzhyt-rozhliad-odrazu-shesty-pravoporushen-miskoho-holovy-andriiva/ в вересні 2020 року суддя Хамник Марина Миколаївна розглядала шість протоколів про вчинення Ужгородським міським головою Богданом Андріївим корупційних адміністративних правопорушень. За даними «Трибуни» Мер Ужгорода захищав пов’язані із землекористуванням інтереси підприємства ТОВ «ЄВРОІМЕКС», яке придбало будівлю колишнього державного банку “Укрексімбанк” на площі Шандора Петефі в Ужгороді. Його засновниками виявилися дружина та рідний брат міського голови.

Так, розраховуючи на підтримку впливового родича, представник підприємства звернувся до міського голови з проханням відмовити у погодженні землевпорядної документації на суміжну земельну ділянку підприємцю, який має будівлю, що знаходиться біля нерухомості родини Андріївих.
Міський голова, діючи в інтересах підприємства своїх родичів, звернувся до землевпорядної організації з пропозицією перегляду такої документації.
У подальшому він також взяв участь у розгляді на сесії міської ради рішення щодо відведення суміжної земельної ділянки, яке суперечило інтересам підприємства. Не домігшись потрібного рішення міської ради, мер застосував право вето, зупинивши його дію.

Постановою судді Хамник у справі 308/7822/20 справу про вчинення мером Ужгорода закрито на підставі відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Досить цікавим є факт, що а ні Національне агентство з питань корупції, а ні прокуратура не оскаржувала прийняте рішення в апеляційному порядку, що буває досить рідко, та воно набрало законної сили.
Чим викликана така лояльність до правопорушень посадовців, законом чи власним внутрішнім переконанням, яке не має юридичної сили?
Висновки з матеріалу лишаю на розсуд читача.
Матеріал підготував спеціальний кореспондент медіа «Ліга Інформ» Владислав Д.