Зґвалтування в селищі Немішаєвому Київської області. Чи буде за це покарання, чи справу замнуть?

Страшна подія сколихнула громаду селища Немішаєве, Бучанського району Київської області 1 червня далекого 2018 року. Відповідно до інформації прес-служби Київської обласної прокуратури https://kobl.gp.gov.ua  , веб-сторінки УКР.НЕТ www.ukr.net та видання «Моя Київщина» mykyivregion.com.ua за процесуального керівництва Бородянського відділу Фастівської місцевої прокуратури затверджено та скеровано до суду для розгляду по суті обвинувальний акт відносно раніше судимого 21-річного хлопця за вчинення зґвалтування потерпілої у Бородянському районі.
Установлено, що в червні поточного року раніше судимий хлопець, затягнув 22-річну дівчину до свого будинку в смт. Немішаєве Бородянського району та застосовуючи фізичне насильство до потерпілої, всупереч її волі, вступив з нею у статеві відносини.
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 152 (зґвалтування) КК України.
Чоловіку загрожувало покарання у виді позбавлення волі строком до 5 років. І все нібито добре, вироком суду за сукупністю злочинів особу, яка обвинувачується у вчиненні злочину-Дмитренка Сергія Олександровича було винано винуватим, за сукупністю вироків призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі, проте, на цей час справа намертво «застрягла» в Київському апеляційному суді. Оскільки я вже кілька років збираю інформацію про можливі факти зловживань працівниками органів державної влади на території України, мною було прийнято рішення висвітлити цю подію та провести власне розслідування ситуації.
Що відомо про обставини вчинення злочину: на початку 2018 року 22-річна дівчина Вікторія М. з родиною виняйняла будинок по вулиці Мічуріна, 22 селища Немішаєвого. Поруч, в будинку барачного типу під номером 20 по цій же вулиці проживав громадянин Дмитренко Сергій Олександрович. Оскільки в його «помешканні» не було навіть електроенергії, не говорячи про опалення чи питну воду, він досить часто заходив до неї додому та просив підзарядити телефон.
Зі слів сусідів, вказана особа вхопившись за волосся потерпілої кілька десятків метрів по асфальту тягнув її до свого помешкання, в якому зірвавши одежу та золотий ланцюжок, кілька годин ґвалтував. За непідтвердженими даними, це був другий випадок сексуального насильства з боку обвинуваченого до тієї ж потерпілої, проте першого разу вона побоялася сказати про це батькам, оскільки сім’я відвідує церкву, проте, коли Сергій зробив це вдруге, та ще й спричинив тілесні ушкодження, дівчина не витримала та повідомила про подію сестру, яка і викликала поліцію. Про потерпілу відомо, що вона виховувалася в релігійній сім’ї, на момент вчинення щодо неї насильницьких дій була цнотливою, навчалася в інституті. Про обвинуваченого з єдиного реєстру судових рішень стало відомо, що до 2018 року молодий чоловік проживав в будинку-інтернаті селища Нове-Залісся Бородянського району Київської області, оскільки в дитинстві його мати втонула, а батько відбував покарання за вбивство, ніде офіційно не працював, після звільнення батька з місць позбавлення волі стосунки з ним не склалися, внаслідок чого молодик вчиняв щодо батька психічне та фізичне насильство, щоб прогодувати себе вчиняв крадіжки з супермаркетів у місті Києві, потім, коли знайшов роботу-накинувся  на свого колегу- громадянина Домініканської республіки, вибив йому кілька зубів та погрожував що вб’є його і з’їсть, а потім забрав ключі від автівки і на ній же втік з місця події ( інформація з  кінцевих судових рішень у справах

369/11617/16-к  ,   761/3801/18 ,   369/4451/19,  761/15316/19  , 360/269/19  ,  369/2053/19,  ). В суді першої інстанції обвинувачений Дмитренко Сергій Олександрович вину у вчиненні злочину не визнав, завдяки чому судовий розгляд тривав близько трьох років у закритому режимі, преса на засідання не допускалася. В 2021 році Бородянський районний суд Київської області за результатом розгляду справи 360/1913/18 визнав Дмитренка С.О. винуватим у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 152 КК і за сукупністю вироків, оскільки обвинувачений був засуджений за низку злочинів проти власності та незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з застосуванням насильства-призначив громадянину покарання у виді 8 років позбавлення волі. А далі справа на 3 роки «застрягла» в Київському апеляційному суді, колегією суддів у складі Рудніченко О.М., Свінціцької О.П. Ігнатюк О.В. судові засідання постійно переносяться на кілька місяців вперед, наступне судове засідання заплановане на 01.08.2023 року. Можна пояснювати довготриваючий апеляційний розгляд справи 360/1913/18 сукупністю різних факторів-надмірна кількість судових справ, велика завантаженість судової влади тощо, проте в грудні 2023 року спливає строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 Кримінального кодексу, а це означає, що Дмитренка С.О  може бути звільнено від кримінальної відповідальності через сплив строку давності і ця особа не понесе будь-яке покарання за вчинений злочин. Складається враження, що це стандартна судова практика  по відношенню до обвинуваченого, наприклад, Києво-Святошинським районним судом Київської області Дмитренка С.О. у справі 369/4451/19
вже було звільнено від кримінальної відповідальності за те, що під час сімейної лайки пограбував свого батька. Тоді суд визнав грабіж-малозначним діянням, а Київська обласна прокуратура-не оскаржила це рішення з невідомих причин. Що це ? Корупційна складова? Пам’ятаєте справу судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софікалич  яка призначила «умовний термін» трьом підліткам яких було визнано винними у сексуальному насильстві над дитиною, а потім, після суспільного резонансу, різко втекла «на лікарняний»? Чи в нас «відмазування» та «поблажки» до злочинців, які платять гроші або негласно співпрацюють з поліцією або СБУ, як у справі про вбивство 12-річного Бельченка Даниїла   з Житомирської області, якого за версією слідства обкурений негласний співробітник СБУ в лютому 2022 року розстріляв на подвір’ї власного будинку сприйнявши за диверсанта, проте речові докази що свідчили про вживання обвинуваченим канабісу дивно «щезли», стали нормою ? Закликаю колегію суддів Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., Ігнатюк О.В. та Свінціцьку О.П. не затягувати судовий процес у справі 360/1913/18 та не брати негативний приклад з судді Воловецького районного суду Закарпатської області Софікалич, оскільки дивлячись за перебігом судового провадження 360/1913/18 на сайті Київського апеляційного суду  прийшов до висновку, що за 10 судових засідань можна було не лише апеляцію розглянути, а й завоювати Москву і вступити до ЄС та НАТО.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Редакція не завжди може поділяти думку авторів.

Матеріал підготував спеціальний кореспондент видання » Ліга Інформ » Владислав Д.